без назви

життя моє обертом, скопом, вихром

повз тебе

чи то повзе чи то скаче

поруч і далі

плачем і радісним криком

добре чи гірше все-таки,

що віддали

мале кошеня

в твої - чужі - руки

турботливі, добрі

ти зрадів і заскиглив, мусив

нести відтепер цей хрест:

ти – вітер...

що носиться в полі

із зернятком грається,

зернятко стогне і мається

в повітряних обіймах

ти то є, то немає,

ти щастя моє і лихо...

раптом все почуття

в нас стихло...

ми причаїлися...

в тиші чутно мою молитву

до тебе,

до тебе,

вітру